Речовина, що розчиняється, дістала назву розчинена речовина. Речовина, і якій розчиняють — розчинник, а утворена суміш — розчин (мал. 100). Підсолоджена цукром вода є прикладом розчину, в якому цукор — розчинена речовина, вода — розчинник.
Розчин — однорідна суміш, утворена кількома речовинами. Речовини, з яких утворений розчин, є його компонентами, серед яких розрізняють розчинник і розчинену речовину.
Серед узятих для виготовлення розчину речовин розчинником виступає компонент, що має однаковий агрегатний стан з розчином. Решта складових розчину — де розчинені речовини. Якщо розчинник і розчинена речовина мають однаковий агрегатний стан, то розчинником, як правило, називають компонент, маса якого більша.
Розчинником прийнято називати компонент розчину, вміст якого більший, і який має з розчином однаковий агрегатний стан.
Розчинником може бути не лише вода. Наприклад, спирт використовують в якості розчинника при виготовленні різних медичних препаратів (настоянка йоду, календули тощо). На властивостях ацетону розчиняти різні органічні речовини ґрунтується його використання в засобах для очищення поверхонь від лаків, фарб та інших покриттів.
Маючи справу з розчинами у повсякденному житті, ви часто змінюєте вміст їх компонентів. Так, щоб не обпектися гарячим чаєм, можна долити у склянку холодної кип’яченої води. Якщо цей напій недостатньо солодкий, то додати цукру. Щоб зменшити вміст газів, розчинених у мінеральній воді, залишають пляшку відкритою. Таким чином, склад розчинів, як і будь-яких сумішей, можна довільно змінювати, але в певних межах.
Розчини, на відміну від хімічних сполук, мають довільний склад.
Наявність розчинених речовин у розчині надме йому властивостей, відмінних від властивостей розчинника. Усі ви знаєте, що чиста вода замерзає за температури 0 °С, тоді як розчин кухонної солі має нижчу температуру замерзання. Вона нижча, якщо більший уміст розчиненої солі в ньому. Тому тротуари посипають кухонною сіллю під час ожеледиці.
Розчини поширені в природі. Це повітря й молоко, хмари і нафта, дощова і морська вода, цитоплазма клітин і кров людини та багато інших. У побуті люди також часто мають справу з розчинами: оцтом — водним розчином оцтової (етанової) кислоти, мінеральною водою — водним розчином газів (в основному вуглекислого) і неорганічних речовин; солодким чаєм, фруктовими соками тощо.
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УМІСТ РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ В РОЗЧИНІ? Кількість частинок розчиненої речовини, здатних перейти у розчин, не безмежна. У цьому нескладно переконатися на такому досліді. У стакан наллємо 100 мл води кімнатної температури й насиплемо мірну ложку кухонної солі. Після перемішування сіль швидко розчиняється. Візуально ми її присутності в розчині не помічаємо. Продовжимо досипати нові порції солі. Врешті після чергового висипання і перемішування вона залишатиметься на дні стакана нерозчиненою. Це настане тоді, коли буде досягнута межа розчинності солі у 100 г води за кімнатної температури. Експериментально встановлено, що розчинність кухонної солі у воді кімнатної температури дорівнює: близько 35,9 г.
За здатністю розчинятися у воді за температури 20-25 °C речовини умовно поділяють на розчинні, малорозчинні та нерозчинні.
Слід зазначити, що абсолютно нерозчинних речовин не існує. При перебуванні у склянці з водою срібної ложки ми не спостерігаємо її розчинення, проте хімічний аналіз води з такої склянки виявляє наявність у ній частинок Аргентуму. Недаремно для знезараження ран воїни стародавнього Риму промивали їх водою із срібних посудин, називаючи її «срібною водою». В українських церквах використання води із срібних чаш під час обрядів освячення є давньою традицією.
Розчинність речовин залежить і від розчинника, і від речовини, яку розчиняють. Так, у воді розчинність цукру висока, тоді як в олії — дуже низька. Речовина може добре розчинятися в одному розчиннику і значно гірше або взагалі не розчинятися в іншому. Наприклад, жири не розчиняються у воді, проте добре розчиняються у бензині. Цим ви можете скористатися для видалення жирних плям.
З вчасного досвіду ви знаєте, що в теплій воді цукор розчиняється краще, ніж у холодній. А от гази за однакового тиску, але різній температурі розчиняються у теплій воді менше, ніж у холодній. Тому газовану воду можна позбавити газів нагріванням або кип’ятінням. Розчинність газів залежить також від тиску: що тиск вищий, то краще відбувається розчинення. Цю властивість використовують при виготовленні газованих напоїв, коли в напій під тиском закачують вуглекислий газ.
Розчинність більшості твердих речовин збільшується з підвищенням температури; розчинність газів збільшується зі зниженням температури й підвищенням тиску. Мірою розчинності є максимальна маса розчиненої речовини у 100 г розчинника за конкретних умов.
Скарбничка ерудита
Ми звикли мати справу з рідкими розчинами. Проте серед розчинів наявні і тверді, і газуваті. Головне, щоб у будь-якому агрегатному стані це були однорідні суміші. Твердими розчинами є скло і різноманітні сплави, газуватим — повітря. І дійсно, хіба можна розгледіти в ньому молекули азоту, кисню, вуглекислого газу, води?
Немає коментарів:
Дописати коментар