2. Розвиток і значення теорії будови органічних речовин. Життя і діяльність О. М. Бутлерова

Розвиток і значення теорії будови органічних речовин. Життя і діяльність О. М. Бутлерова

Олександр Бутлеров народився 1828 року в Бутлеровці — селі неподалік Казані, у маєтку батька. Спочатку хлопець навчався в пансіоні, а потім у Першій казанській гімназії.
Особливо приваблювали його природничі науки. Після закінчення гімназії Бутлеров вступив на природниче відділення Казанського університету. Найбільше задоволення йому доставляли лекції з хімії Миколи Миколайовича Зініна. Дуже скоро Зінін помітив, що цей студент надзвичайно обдарований і може стати гарним дослідником. Бутлеров навчався успішно. Для кандидатської роботи підготував статтю «Денні метелики Волго-Уральської фауни». Після затвердження Радою його вченого ступеня Бутлеров залишився працювати в університеті. Восени 1850 року Бутлеров склав іспити на вчений ступінь магістра хімії й розпочав готувати докторську дисертацію «Про ефірні олії», яку захистив на початку наступного року. Бутлеров також зайнявся докладним вивченням історії хімічної науки.

Бутлеров був відомий не лише як непересічний хімік, але і як талановитий ботанік. Він проводив різноманітні досліди у своїх оранжереях у Казані й у Бутлеровці, писав статті з проблем садівництва, квітникарства і землеробства, спостерігав за розвитком квітів і виводив їх нові сорти.

4 червня 1854 року Бутлеров одержав підтвердження про присудження йому вченого ступеня доктора хімії й фізики. Відразу ж після цьго Бутлеров був призначений виконуючим обов’язки професора хімії Казанського університету. На початку 1857 року він став уже професором, а влітку того ж року одержав дозвіл на закордонне відрядження у Париж — світовий центр хімічної науки того часу. Бутлеров працював у лабораторії Вюрца два місяці. Саме тут він почав свої експериментальні дослідження, які впродовж наступних двадцяти років завершилися відкриттями десятків нових речовин і реакцій. Займаючись вивченням вуглеводнів, Бутлеров зрозумів, що вони є цілком особливим класом хімічних речовин. Аналізуючи їхню будову і властивості, учений помітив, щотут існує чітка закономірність. Її вчений і поклав в основу створеної ним теорії хімічної будови. Доповідь Бутлерова в Паризькій академії наук викликала загальний інтерес і жваві дебати.

Через кілька років, під час другого закордонного відрядження, Бутлеров подав на обговорення створену ним теорію. Повідомлення він зробив на з’їзді німецьких натуралістів і лікарів у Шпейєрі у вересні 1861 року. Тема мала скромну назву — «Дещо про хімічну будову тіл». Його доповідь викликала небачений інтерес.

Успіх надав ученому впевненості, але необхідно було застосувати структурну теорію до всіх реакцій і сполук органічної хімії, а головне — написати новий підручник з органічної хімії, де всі явища розглядалися б з позицій нової теорії будови.

Бутлеров працював над підручником майже два роки без перерви. Книга «Вступ до повного вивчення органічної хімії» вийшла друком трьома випуска- ми в 1864–1866 роках. Бутлеров перебудував увесь накопичений наукою матеріал за новим принципом — за принципом хімічної будови. Книга викликала справжню революцію в хімічній науці. Уже 1867 року почалася робота з її перекладу й видання німецькою мовою. Незабаром після цього підручник вийшов друком майже всіма основними європейськими мовами. Багатоманітна наукова діяльність Бутлерова була визнана Академією наук. 1871 року вченого обрали екстраординарним академіком, а три роки по тому — ординарним академіком.

Через усе життя Бутлеров проніс ще одну пристрасть — бджільництво. У своєму маєтку він організував зразкову пасіку, а в останні роки життя — справжню школу для селян-бджолярів. Своєю книгою «Бджола, її життя і правила розумного бджільництва» Бутлеров пишався чи не більше, ніж науковими працями.

Бутлеров вважав, що справжній учений повинен бути також популяризатором своєї науки. Паралельно з науковими статтями він видавав загальнодоступні брошури, в яких яскраво й барвисто розповідав про свої відкриття. Останню з них він завершив за півроку до смерті — 5 серпня 1886 року.