Розвиток і значення теорії будови органічних речовин.
Життя і діяльність О. М. Бутлерова
Олександр Бутлеров народився 1828 року в Бутлеровці —
селі неподалік Казані, у маєтку батька. Спочатку хлопець навчався в пансіоні, а
потім у Першій казанській гімназії.
Особливо приваблювали його природничі науки. Після закінчення гімназії Бутлеров вступив на природниче відділення Казанського університету. Найбільше задоволення йому доставляли лекції з хімії Миколи Миколайовича Зініна. Дуже скоро Зінін помітив, що цей студент надзвичайно обдарований і може стати гарним дослідником. Бутлеров навчався успішно. Для кандидатської роботи підготував статтю «Денні метелики Волго-Уральської фауни». Після затвердження Радою його вченого ступеня Бутлеров залишився працювати в університеті. Восени 1850 року Бутлеров склав іспити на вчений ступінь магістра хімії й розпочав готувати докторську дисертацію «Про ефірні олії», яку захистив на початку наступного року. Бутлеров також зайнявся докладним вивченням історії хімічної науки.
Особливо приваблювали його природничі науки. Після закінчення гімназії Бутлеров вступив на природниче відділення Казанського університету. Найбільше задоволення йому доставляли лекції з хімії Миколи Миколайовича Зініна. Дуже скоро Зінін помітив, що цей студент надзвичайно обдарований і може стати гарним дослідником. Бутлеров навчався успішно. Для кандидатської роботи підготував статтю «Денні метелики Волго-Уральської фауни». Після затвердження Радою його вченого ступеня Бутлеров залишився працювати в університеті. Восени 1850 року Бутлеров склав іспити на вчений ступінь магістра хімії й розпочав готувати докторську дисертацію «Про ефірні олії», яку захистив на початку наступного року. Бутлеров також зайнявся докладним вивченням історії хімічної науки.
Бутлеров був відомий не лише як непересічний хімік,
але і як талановитий ботанік. Він проводив різноманітні досліди у своїх
оранжереях у Казані й у Бутлеровці, писав статті з проблем садівництва,
квітникарства і землеробства, спостерігав за розвитком квітів і виводив їх нові
сорти.
4 червня 1854 року Бутлеров одержав підтвердження про
присудження йому вченого ступеня доктора хімії й фізики. Відразу ж після цьго
Бутлеров був призначений виконуючим обов’язки професора хімії Казанського
університету. На початку 1857 року він став уже професором, а влітку того ж
року одержав дозвіл на закордонне відрядження у Париж — світовий центр хімічної
науки того часу. Бутлеров працював у лабораторії Вюрца два місяці. Саме тут він
почав свої експериментальні дослідження, які впродовж наступних двадцяти років
завершилися відкриттями десятків нових речовин і реакцій. Займаючись вивченням
вуглеводнів, Бутлеров зрозумів, що вони є цілком особливим класом хімічних
речовин. Аналізуючи їхню будову і властивості, учений помітив, щотут існує
чітка закономірність. Її вчений і поклав в основу створеної ним теорії хімічної
будови. Доповідь Бутлерова в Паризькій академії наук викликала загальний
інтерес і жваві дебати.
Через кілька років, під час другого закордонного
відрядження, Бутлеров подав на обговорення створену ним теорію. Повідомлення
він зробив на з’їзді німецьких натуралістів і лікарів у Шпейєрі у вересні 1861
року. Тема мала скромну назву — «Дещо про хімічну будову тіл». Його доповідь
викликала небачений інтерес.
Успіх надав ученому впевненості, але необхідно було
застосувати структурну теорію до всіх реакцій і сполук органічної хімії, а
головне — написати новий підручник з органічної хімії, де всі явища
розглядалися б з позицій нової теорії будови.
Бутлеров працював над підручником майже два роки без
перерви. Книга «Вступ до повного вивчення органічної хімії» вийшла друком
трьома випуска- ми в 1864–1866 роках. Бутлеров перебудував увесь накопичений
наукою матеріал за новим принципом — за принципом хімічної будови. Книга
викликала справжню революцію в хімічній науці. Уже 1867 року почалася робота з
її перекладу й видання німецькою мовою. Незабаром після цього підручник вийшов
друком майже всіма основними європейськими мовами. Багатоманітна наукова
діяльність Бутлерова була визнана Академією наук. 1871 року вченого обрали
екстраординарним академіком, а три роки по тому — ординарним академіком.
Через усе життя Бутлеров проніс ще одну пристрасть —
бджільництво. У своєму маєтку він організував зразкову пасіку, а в останні роки
життя — справжню школу для селян-бджолярів. Своєю книгою «Бджола, її життя і
правила розумного бджільництва» Бутлеров пишався чи не більше, ніж науковими
працями.
Бутлеров вважав, що справжній учений повинен бути
також популяризатором своєї науки. Паралельно з науковими статтями він видавав
загальнодоступні брошури, в яких яскраво й барвисто розповідав про свої
відкриття. Останню з них він завершив за півроку до смерті — 5 серпня 1886
року.
Немає коментарів:
Дописати коментар