Народився 5 травня 1854 року в селі Зарубинцях, що на Збаражчині, в родині священика. Навчався у Тернопільській гімназії, де проявив великий інтерес, хист і любов до знань та історії рідного народу. Потім вивчав медицину у Віденському університеті. Ще будучи студентом займався громадською і науковою діяльністю. Разом із М. Драгомановим був головою студентського товариства «Січ», розпочав дослідження з медичної хімії. Закінчив у 1877 р. зі ступенем доктора наук Віденський університет. Працював у Відні в Хімічному, згодом – у Фізичному інститутах. У 1882 році вперше у світі синтезував сечову кислоту, встановив джерело і шляхи її утворення в організмі. У 1883 році І.Я.Горбачевський працював у Карловому університеті у Празі. Про авторитет і пошанування вченого у Чехії свідчить той факт, що його обирають членом Санітарної Ради Чеського Королівства. Він брав участь у створенні пам’ятника великому борцю за волю Чехії Яну Гусу, відкриття якого було доручено українцеві Івану Горбачевському. У 1917-1918 роках Горбачевський призначений першим міністром народного здоров’я Австрії. На цьому посту він провів остеження Східної Галичини і виявив жахливу ситуацію: бідність народу, нужду, голод, розруху, нестачу лікарень, лікарів, медикаментів. В 1919 р. він стає професором кафедри хімії щойно створеного у Відні Українського університету, в 1921 – професором, 1923 – ректором Україського університету у Празі. Разом з І. Пулюєм організував «українську» громаду в Празі, створив фонд допомоги студентам. З 1925 – академік Всеукраїнської Академії наук (м.Київ). Наукову працю почав в молодому віці. Перша публікація вийшла в 1875 році, присвячена нерву, від якого залежить рівновага людини. Він один із перших довів, що амінокислота є складовою частиною білків. Плідно працював вчений також у галузі загальної хімії, гігієни, епідеміології, судової медицини, токсикології. Участь І. Горбачевського в науковому житті Чехії і Словаччини настільки вагома, що в деяких чеських енциклопедіях відзначається, що він був чеським вченим українського походження. У 1924 році він підготував кілька підручників з хімії – «Неорганічна хімія», «Органічна хімія», «Фізіологічна хімія». Всього з-під пера І.Горбачевського вийшло 66 наукових праць. Більшість з них не втратили свого наукового значення і сьогодні. Багато енергії І. Горбачевський вклав у створення української хімічної термінології. Помер І.Я. Горбачевський 24 травня 1882 року на 88 році життя. Похований на кладовищі Св.Матвія у Празі. Іван Горбачевський Цікаві факти
Він був людиною спокійної вдачі: лагідний, добродушний. З колегами і знайомими вів себе надзвичайно скромно і доступно. Говорив тихим голосом, безпретензійно і просто, з якоюсь особливою увагою до співрозмовника. Згідно з характеристикою людей, які особисто знали Горбачевського, він був високий, гарної постави, з благородним обличчям, з ясними відкритими очима, добрий і чуйний, завжди готовий допомогти. Своє українське походження він постійно підкреслював. І.Я.Горбачевський був знайомий із Олександром Барвінський та його сином Василем (композитором), Володимиром Гнатюком(етнографом), Іваном Пулюєм (математиком). З почуття великої шаноби він ставився до Д.І. Менделеєва, підтримував тісні контакти, дружив, листувався з видатними вченими, державними і церковними діячами, артистами, письменниками, зокрема з Лесею Українкою. Саме за рекомендацією Івана Яковича його родич Й.І. Білінський – аптекар з Каїру – допомагав лікуватися у Гелуані геніальній поетесі, а також землячці із Тернопільщини – співачці світової слави — Соломії Крушельницькій, історикові козаччини – Д. Яворницькому та іншим.
Немає коментарів:
Дописати коментар